Запорізький та Херсонський обласні центри по гідрометеорології контролюють поверхневі води р.Дніпро на території Запорізької області по семи створах з визначенням хімічного аналізу якості поверхневих вод (3 пости Запорізького центру по гідрометеорології: 2 км вище міста, в межах міста Запоріжжя (0,8 км вище греблі ДГЕС ім. Леніна), 2 км вище гирла ріки Мокра Московка; 4 пости Херсонського центру по гідрометеорології на Каховському водосховищі: с. Благовіщенка, смт. К-Дніпровська, плавні, с. Розумівка. На мапі басейну Нижнього Днiпра (коли бажаєте подивитися мапу басейну Нижнього Дніпра, трохи зачекайте, доки мапа з’явиться на екрані Вашого монітора) відображені місця водозаборів і скидів стічних вод, постів контролю Держкомгідромету (по всьому басейну) та пости контролю якості поверхневих вод в Запорізькій області згідно відомчої належності (обласного центру по гідрометеорології, держуправління екобезпеки в Запорізькій області, МіськСЕС, ДКП “Водоканал”, регіональне управління водних ресурсів (РУВР)). На мапі також надана інформація щодо якості поверхневих вод - екологічний індекс якості, який було розраховано згідно даних Держкомгідромету. Під екологічною оцінкою якості води розуміється віднесення води до визначеної категорії якості у відповідності до системи екологічних критеріїв на основі аналізу величин показників, її складу та властивостей, їх обчислень та інтегрування. Комплекс показників для екологічної оцінки якості води включає загальні та специфічні показники. Загальні показники, до яких належать показники сольового складу та трофо-сапробності (еколого-санітарні), характеризують звичайні, притаманні водним екосистемам, інгредієнти, величина яких може змінюватись під впливом господарської діяльності. Специфічні показники характеризують вміст у воді забруднюючих речовин токсичної та радіаційної дії. Система екологічної оцінки якості поверхневих вод суші та естуаріїв має вісім категорій якості води, які базуються на узагальнюючих ознаках: I - відмінна, II- добра, III - досить добра, IV - задовільна, V - посередня, VI - погана, VII- дуже погана, VIII - занадто погана. Основою для неї є таблиця з градаціями величин всіх показників, відповідних категоріям якості води від I до VIII, що наведена в КНД. За допомогою створеного програмного забезпечення результати екологічної оцінки якості вод можна представляти у вигляді таблиць, графіків та карт. На мапі якість поверхневих вод відображається за допомогою секторів кола, колір якого показує стан води в певних місцях вздовж водотоку р.Дніпро по групах показників: сольовому складу, еколого-санітарному показнику та індексу токсичної дії. Умовні позначки та кольори секторів, які показують категорії оцінки якості води, наведені на легенді мапи. Найгірший екологічний індекс якості має р. Мокра Московка: сольовий склад – поганий, еколого-санітарний показник та індекс токсичної дії – посередній (заміри проводились в 2км від гирла). На цій же мапі наведена динаміка якості води (екологічний індекс якості) вздовж водотоку р. Дніпро по групах показників. Ріка Дніпро в межах Запорізької області має довжину 154км (водні адреси – 204км та 358км). Місто Запоріжжя розташоване вздовж р. Дніпро і має такі водні адреси - 300км і 334км, тобто має довжину 34км. Таким чином, на графіках можна прослідкувати змінювання екологічного індексу якості води по певних групах показників як на території Запорізької області в цілому, так вище і нижче м. Запоріжжя по течії р. Дніпро. Як можна побачити на графіках, складові екологічного індексу якості поверхневої води (індекс токсичної дії і еколого-санітарний показник) мають підвищення на ділянці р. Дніпро, де розташовано м. Запоріжжя (водна адреса місця підвищення показників – 328км). Обстеження стану води Дніпровського та Каховського водосховищ виконуються від створу , який знаходиться у верхньому б'єфі, в районі питних водозаборів ДВС-1 та ДВС-2 до створів, які знаходяться в районі м.Енергодара - 1 км вище ставка-охолоджувача та 0,5 км нижче випуску ставка-охолоджувача Запорізької АЕС. Санітарний стан водосховищ задовільний за виключенням окремих ділянок, які зазнають забруднення від випусків стічних вод підприємств із самостійним скидом, або через концентровані випуски. В межах міста Запоріжжя нараховується 8 таких випусків. При аналізі проб, відібраних в контрольних створах в порівнянні з 1997 роком, спостерігається зниження концентрацій забруднюючих речовин: по азоту амонійному 1997 р. - 0,25 мг/дм3, 1998р. - від 0,125 мг/дм3 до 0,23 мг/дм3; залізу загальному 1997р. - 0,18 мг/дм3, 1998р. від 0.12 мг/дм3 до 0,17 мг/дм3; по нафтопродуктам 1997р. - від 0,039 - 0,068 мг/дм3, 1998р. - не виявленні; по міді 1997р. - 0,048 мг/дм3 1998р. - 0,0042 мг/дм3. Збільшились концентрації по БСКп: 1997р. -2,0 мг/дм3, в 1998 р. від 2,26 до 4,02 мг/дм3. По інших показниках суттєвих змін не сталося і вони на рівні минулого року. В Каховському водосховищі в районі ставка-охолоджувача Запорізької АЕС в порівнянні з минулим роком концентрації забруднюючих речовин лишились на рівні 1997 року. Як свідчать дані хімічних аналізів якість води в р.Дніпро в 1998р. у порівнянні з 1997р. дещо покращилась: спостерігається зниження вмісту азоту амонійного, заліза загального, нафтопродуктів, зважених речовин. Підвищення концентрацій майже у всіх контрольних створах зафіксовано по БСКп. – до 1,0-1,5 ГДК, що пояснюється підвищенням долі житлово-комунального комплексу в загальному скиді забруднюючих речовин. По решті показників якість води не змінювалась. В зв’язку з періодичним спрацюванням рівнів Кременчуцького водосховища в зимовий період 1997-98 років в р.Дніпро спостерігалось підвищення загального вмісту солей, хлоридів і сульфатів, після чого ці показники якості знизились до попередніх значень. В кінці року в зв'язку з інтенсивним виносом органічних речовин з басейну р.Прип'ять в р.Дніпро різко погіршився показник кольоровості води, через що виникали проблеми з доведенням якості питної води для водопостачання м.Запоріжжя до нормативних показників.
Запорізький та Херсонський обласні центри по гідрометеорології контролюють поверхневі води р.Дніпро на території Запорізької області по семи створах з визначенням хімічного аналізу якості поверхневих вод (3 пости Запорізького центру по гідрометеорології: 2 км вище міста, в межах міста Запоріжжя (0,8 км вище греблі ДГЕС ім. Леніна), 2 км вище гирла ріки Мокра Московка; 4 пости Херсонського центру по гідрометеорології на Каховському водосховищі: с. Благовіщенка, смт. К-Дніпровська, плавні, с. Розумівка. На мапі басейну Нижнього Днiпра (коли бажаєте подивитися мапу басейну Нижнього Дніпра, трохи зачекайте, доки мапа з’явиться на екрані Вашого монітора) відображені місця водозаборів і скидів стічних вод, постів контролю Держкомгідромету (по всьому басейну) та пости контролю якості поверхневих вод в Запорізькій області згідно відомчої належності (обласного центру по гідрометеорології, держуправління екобезпеки в Запорізькій області, МіськСЕС, ДКП “Водоканал”, регіональне управління водних ресурсів (РУВР)). На мапі також надана інформація щодо якості поверхневих вод - екологічний індекс якості, який було розраховано згідно даних Держкомгідромету. Під екологічною оцінкою якості води розуміється віднесення води до визначеної категорії якості у відповідності до системи екологічних критеріїв на основі аналізу величин показників, її складу та властивостей, їх обчислень та інтегрування. Комплекс показників для екологічної оцінки якості води включає загальні та специфічні показники. Загальні показники, до яких належать показники сольового складу та трофо-сапробності (еколого-санітарні), характеризують звичайні, притаманні водним екосистемам, інгредієнти, величина яких може змінюватись під впливом господарської діяльності. Специфічні показники характеризують вміст у воді забруднюючих речовин токсичної та радіаційної дії. Система екологічної оцінки якості поверхневих вод суші та естуаріїв має вісім категорій якості води, які базуються на узагальнюючих ознаках: I - відмінна, II- добра, III - досить добра, IV - задовільна, V - посередня, VI - погана, VII- дуже погана, VIII - занадто погана. Основою для неї є таблиця з градаціями величин всіх показників, відповідних категоріям якості води від I до VIII, що наведена в КНД. За допомогою створеного програмного забезпечення результати екологічної оцінки якості вод можна представляти у вигляді таблиць, графіків та карт. На мапі якість поверхневих вод відображається за допомогою секторів кола, колір якого показує стан води в певних місцях вздовж водотоку р.Дніпро по групах показників: сольовому складу, еколого-санітарному показнику та індексу токсичної дії. Умовні позначки та кольори секторів, які показують категорії оцінки якості води, наведені на легенді мапи. Найгірший екологічний індекс якості має р. Мокра Московка: сольовий склад – поганий, еколого-санітарний показник та індекс токсичної дії – посередній (заміри проводились в 2км від гирла). На цій же мапі наведена динаміка якості води (екологічний індекс якості) вздовж водотоку р. Дніпро по групах показників. Ріка Дніпро в межах Запорізької області має довжину 154км (водні адреси – 204км та 358км). Місто Запоріжжя розташоване вздовж р. Дніпро і має такі водні адреси - 300км і 334км, тобто має довжину 34км. Таким чином, на графіках можна прослідкувати змінювання екологічного індексу якості води по певних групах показників як на території Запорізької області в цілому, так вище і нижче м. Запоріжжя по течії р. Дніпро. Як можна побачити на графіках, складові екологічного індексу якості поверхневої води (індекс токсичної дії і еколого-санітарний показник) мають підвищення на ділянці р. Дніпро, де розташовано м. Запоріжжя (водна адреса місця підвищення показників – 328км). Обстеження стану води Дніпровського та Каховського водосховищ виконуються від створу , який знаходиться у верхньому б'єфі, в районі питних водозаборів ДВС-1 та ДВС-2 до створів, які знаходяться в районі м.Енергодара - 1 км вище ставка-охолоджувача та 0,5 км нижче випуску ставка-охолоджувача Запорізької АЕС. Санітарний стан водосховищ задовільний за виключенням окремих ділянок, які зазнають забруднення від випусків стічних вод підприємств із самостійним скидом, або через концентровані випуски. В межах міста Запоріжжя нараховується 8 таких випусків. При аналізі проб, відібраних в контрольних створах в порівнянні з 1997 роком, спостерігається зниження концентрацій забруднюючих речовин: по азоту амонійному 1997 р. - 0,25 мг/дм3, 1998р. - від 0,125 мг/дм3 до 0,23 мг/дм3; залізу загальному 1997р. - 0,18 мг/дм3, 1998р. від 0.12 мг/дм3 до 0,17 мг/дм3; по нафтопродуктам 1997р. - від 0,039 - 0,068 мг/дм3, 1998р. - не виявленні; по міді 1997р. - 0,048 мг/дм3 1998р. - 0,0042 мг/дм3. Збільшились концентрації по БСКп: 1997р. -2,0 мг/дм3, в 1998 р. від 2,26 до 4,02 мг/дм3. По інших показниках суттєвих змін не сталося і вони на рівні минулого року. В Каховському водосховищі в районі ставка-охолоджувача Запорізької АЕС в порівнянні з минулим роком концентрації забруднюючих речовин лишились на рівні 1997 року. Як свідчать дані хімічних аналізів якість води в р.Дніпро в 1998р. у порівнянні з 1997р. дещо покращилась: спостерігається зниження вмісту азоту амонійного, заліза загального, нафтопродуктів, зважених речовин. Підвищення концентрацій майже у всіх контрольних створах зафіксовано по БСКп. – до 1,0-1,5 ГДК, що пояснюється підвищенням долі житлово-комунального комплексу в загальному скиді забруднюючих речовин. По решті показників якість води не змінювалась. В зв’язку з періодичним спрацюванням рівнів Кременчуцького водосховища в зимовий період 1997-98 років в р.Дніпро спостерігалось підвищення загального вмісту солей, хлоридів і сульфатів, після чого ці показники якості знизились до попередніх значень. В кінці року в зв'язку з інтенсивним виносом органічних речовин з басейну р.Прип'ять в р.Дніпро різко погіршився показник кольоровості води, через що виникали проблеми з доведенням якості питної води для водопостачання м.Запоріжжя до нормативних показників.
Запорізька область розташована в межах двох різноманітних по гідрогеологічних умовах регіонів: Причорноморського артезіанського басейну й Українського басейну тріщинних вод.
