Вплив діяльності людського суспільства на геологічне середовище
З розвитком науки та техніки невпинно зростає антропогенний вплив на геологічне середовище. До початку XVIII ст. людина використовувала 26 еле-ментів мінеральної сировини, на початку XX ст. — 59, а сьогодні — більше 80. Тому найбільш негативно впливають на геологічне середовище гірничо-добувна і будівельна галузі промисловості. Лише 10 % мінеральної сировини, Що добувається з надр планети, перетворюється на готову продукцію, а реш-та 90 % забруднює біосферу. Наприклад, при збагаченні мідних руд майже третина міді викидається у звалища. Крім цього, недостатньо використову-ються супутні матеріали — срібло, цинк та інші компоненти руд. При нераціональному використанні геологічного середовища руйнується не лише це середовище, а й пов'язані з ним інші компоненти біосфери - ґрунтовий та рослинний покриви, поверхневі та підземні води тощо. Наприк-лад, під час будівництва тимчасових доріг вздовж трас вирубується ліс, зни-щується трав'яний покрив, чагарники, порушується гумусовий шар, змінюється режим ґрунтових вод внаслідок спорудження заглиблень-приямків, дамб тощо. Внаслідок видобування, збагачення та переробки корисних копалин, нагромадження порожньої породи та відходів виробництва відбувається кон-центрація шкідливих елементів - важких металів, радіонуклідів тощо, що призводить до важких захворювань і навіть масової загибелі рослин і тварин. Транспортування ж вантажів, дослідного устаткування або бурових установок по бездоріжжю, пересування дуже важких самохідних агрегатів, тракторів завжди призводить до важких соціоекологічних наслідків, особли-во в степах, пустелях, тундрі. Під час геологорозвідувальних робіт змінюються природні ландшафти місцевості — порушується грунтово-рослинний покрив, утворюються запади-ни через прокладання відкритих канав, шурфів, розчисток порід. Значний негативний вплив на геологічне середовище має будівництво й експлуатація різноманітних будівель та інженерних споруд. Нині дедалі час-тіше техніко-будівельній діяльності на родючих землях передує знімання, переміщування та зберігання грунтів, які потім використовуються для по-криття інших територій з гіршими грунтами чи для рекультивації кар'єрів, териконів. На рекультивованих землях розводять сади, парки, городи. У зв'язку з широкомасштабним руйнуванням внаслідок господарської діяль-ності геологічного середовища все більш актуальною стає проблема його ра-ціонального використання. З цією метою необхідно, щоб було створено державний фонд родовищ корисних копалин і його резерв та розроблено положення про його використання. Слід передбачити чіткі еколого-економічні відносини між власником та користувачем надр, які б враховували плату за землю, надра, штрафні санкції за порушення природоохоронного законодавства. Необхідно здійснювати рекультивацію земель на місці відпрацьованих відкритим способом родовищ корисних копалин. Це поняття охоплює весь комплекс робіт, спрямованих на відновлення родючості й народногосподарської цінності порушених земель. У вузькому розумінні рекультивація — це віднов-лення шару грунту, попередньо знятого з ділянок, де передбачається його механічне руйнування або сильне забруднення.
