цька, Запорізька і Вінницька), або тих, де інтенсивне ї^
використання призвело до виснаження головних водо-
носних горизонтів (Київська, Полтавська, Сумська, Дні-]
пропетровська і Херсонська), виникає народногосподар-
ська потреба у створенні систем штучного поповнення
У Дніпро »*™™™ ^ Дні 0 та його водосхови-
П°К™
підземних вод (ШППВ), , тт™™ Фактично у днші>и І а»-.«'-,———-
В Україні метод ШППВ почали застбсовувати в 1955 р. стічних вод. Проте Ф*™£ £6 них стічних вод і
Нині діє 9 таких промислових систем. Поверхневий стік ща скидається <ш«ІІ об'єктивні труднощі, що
переводять у підземний за допомогою відкритих інфіль- забруднювальних реч . V• ^^ зр.с ^^
траційних споруд. За даними досліджень, дістали науко- виникли в СУСП'ЛЬН° * неочищених стічних вод з очис-
ве обгрунтування ще 58 перспективних об'єктів ШППВ ^контрольованих:овд^0^нізацій накопичувачів
Поряд з ними для деяких регіонів України обгрунтованої ^°^^^І^^^пНпЯ концентрації в них син
створення підземних водосховищ (північно-західна І шв-| мнепок^Н1__™~^якти;„их речовин (СПАР), які прак
СТЬ ВИКЛИКЛС ОІ^гг/Імг»».*- .—————,__ -д
тетичииА иоверхнево-активних речовин (СПАР), які прак-
тично не знешкоджуються наявними очисними споруда-
ми і негативно впливають на якість води та життєдіяль-
ність гідробіонтів. Зі стічними водами у водні об'єкти
басейну Дніпра потрапляють також надмірна кількість
біогенних речовин, важкі метали, невластиві будь-яким
природним водам штучні неорганічні та органічні речо-
вини токсичної групи (пестициди, бензапірен).
Значно впливають на якість води забруднені донні від-
клади, які за певних умов можуть стати джерелом вто-
- - —-—>.-*.»» -иАтапЯМИ
и
на території України, в тому числі і в басейні Дніпра, них сПОРУ*"^?"^ькогосп*ькт стоків. Особливу
нічно-східна частини України), які дадуть змогу також
зарегулювати значну частину поверхневого стоку, що
підвищить забезпеченість країни високоякісними водни-
ми ресурсами.
2.2. Скидання забруднювальних речовин
металами,
У 1995 р. у водні об'єкти басейну Дніпра потрапило
7,9 км3 стічних вод (з них близько 3,8 км3 — з комуналь-
них каналізацій), у тому числі понад 2 км3 забрудне
них (з них 378 м3 - без очищення). Лише близько 10 % ринного забруднення водних мас важкими металами,
(0,733 км3) скинутих у водні об'єкти вод очищається д< органічними сполуками, нафтопродуктами та Іншими
нормативних показників якості на очисних спорудах речовинами. .
5 млрд м3, або 64 %, належать до нормативне чистих беі До 10 % забруднення водних об'єктів басейну Дніпра
очищення і скидаються за межами очисних споруд безпо спричинюють атмосферні опади. Однак розв'язання цієї
середньо у водні об'єкти. Зі стічними водами тільки і проблеми потребує розроблення спеціальної програми
точкових джерел скинуто 40 тис. т легкоокислюваню зменшення забруднення повітряного басейну,
органічних речовин, 745 т нафтопродуктів, пона; Негативно позначається на якості природних вод ни-
400 тис. т сульфатів, стільки ж хлоридів, 26 тис. т нітра зька ефективність наявних очисних споруд. Особливо
тів, 20 т міді, 32 т цинку, 23 т нікелю, 7 т хрому незадовільно працюють ті централізовані біологічні очисні
2,7 тис. т фенолів та багато інших речовин. споруди, куди надходить на очищення багато промисло-
Найбільшими забруднювачами водних об'єктів басей вих стічних вод без попереднього очищення на локаль-
ну Дніпра є комунальне господарство, чорна та кольо] ""'* """'•и1'' «Іпі«гяяіг пілппиємств. У басейні Дніпр!
каналізаційні системи міст Дніпропетровська і Запоріжжі ^олення.
28 ~, „
/- л< л< пс ІПІооічний об'єм такого змиву становить 724,8 млн м3, з
Станом на 01.01.96 р. системами централізованого всь|щор . об.екти Дніпра потрапляє 1,132 млн т завис-
допостачання охоплено 100 % міст, 89 % селищ міськогЛ ним * " „„ 44,8 тис. т органічних забруднень, 11 тис. т
типу та близько 20 % сільських населених пунктів. І ли? уктів 5 тис. т азоту, 1 тис. т фосфору та інші
Централізовані системи каналізації є в 94 % міст, 50 °/Ш нафтопроду ,
селищ міського типу та близько 3 % сільських населенизЯ рЄ^фу"ні джерела завдають не меншої, а подекуди на-
пунктів. Дефіцит пропускної спроможності комунальнизЯ _£ б]?ьшої ШКОДИ( „іж точкові,
очисних споруд біологічного очищення в містах і сели-И
щах міського типу становить 442,1 тис. м3 води на добу! 2 * р..:...;^ забруднення
Потребує заміни 2158,4 км аварійних систем каналізації.}!
В цілому по басейну достатньо споруд механічного очи-ІІ Особливістю сучасного екологічного стану басейну
щення стічних вод, проте Житомирська, Запорізька, Рів-М дніпра е те, що локальні ситуації, зумовлені невпоряд-
ненська та Черкаська області ними не забезпечені. Частої кованим і екологічно небезпечним водокористуванням на
очисні споруди працюють із значним перевантаженням,! 6ІЛЬШОсті території басейну, загострюються Чорнобиль-
інколи в селищах з централізованим водопостачанням таї ською катастрофою, внаслідок якої в навколишнє середо-
селищах міського типу їх зовсім немає, або для цього! вище потрапило багато радіонуклідів. В умовах хімічно-
використовуються примітивні поля фільтрації, які також 1 го забруднення водотоків і водосховищ негативний вплив
часто перевантажені. І адіації на стан здоров'я неселення зростає. За даними
Крім перелічених точкових джерел забрудень, значная Держкомгідромету, за рахунок водного чинника колек-
кількість забруднювальних речовин надходить у воднД тивна доза опромінення населення в басейні Дніпра за
об'єкти з дифузних джерел: з поверхневим змивом ізі рОКИ після аварії зросла на 3-13%. На території басей-
сільськогрсподарських угідь, з ферм і тваринницькихШ н{в Прип'яті та Дніпра зосереджено близько 450 тис. Кі
комплексів, із забрудненими підземними водами, з тери-Я цезію-137 та майже 70 тис. Кі стронцію-90. Потенційне
торій населених пунктів тощо. | надходження стронцію-90 із забруднених територій внас-
На 10 % площі басейну діють системи осушення таї лідок поверхневого змиву за рік може становити 1-2 %,
зрошення (53 великі зрошувальні системи на площіЯ цезію-137 — 0,1 — 0,3 %. Хоч у 1994 р. спостерігалося
1,5 млн га і значна кількість ділянок малого зрошення).* зменшення концентрації ізотопів у водосховищах у
Дренажш води зрошувальних систем е потужним джере-1 100 разів порівняно з 1986 р., все ж вона в 35 разів пере-
лом забруднення водних об'єктів пестицидами, гербіци- І Вищувала рівень до катастрофи,
дами та мінеральними солями. І Починаючи з 1989 р. вміст стронцію-90 та цезію-137 у
воді водосховищ Дніпра стабілізувався з незначним під-
вищенням у 1991 р. Радіонукліди цезію-137 дуже швид-
ко фіксувалися завислими речовинами та донними від-
кладами. Водночас проблема змиву та надходження строн-
цію-90 у дніпровські водосховища залишається актуаль-
ною. Слід зазначити, що стронцій-90 міститься у воді в
розчинній формі. Практично щороку після весняної по-
вені вміст його у водах р. Прип'ять та Київському водо-
Зі стоком із сільськогосподарських угідь у водні об'єкти
басейну Дніпра надходить 28 % азоту й 7,4 % фосфору.
В цілому з території басейну Дніпра за рік виноситься
19,1 тис. т азоту, 0,63 тис. т фосфору та 0,118 т пестици-
дів. Отже, сільське господарство е одним з основних
джерел потрапляння у водні об'єкти біогенних елемен-
тів. Значна розораність земель, їх меліоративне освоєн-
ня, ерозія тощо призводять до зростання водного стоку
Із сільськогосподарських угідь. | сховищі збільшується. Найбільше радіонуклідів акуму-
Велика кількість забруднень змивається із щільно за-• люється у Київському Кременчуцькому та Каховському
будованих територій міст, площа яких становить 5 % площі • водосховищах.
території басейну, і із змивом потрапляє у води Дніпра.
зо
За даними моніторингу, водами Дніпра до Чорного
моря було винесено лише 2—3 % цезію-137 та 20—30 %
О 089 Бк/л і лише в Київському та Дніпровському водо-
ховищах — 0,122 Бк/л, що зумовлено стоком забруд-
Іеної весняної прип'ятської води. Значно вищою була
концентрація у воді тритію порівняно з попередніми ро-
стронцію-90. Решта радіонуклідів акумулювалася у во- , 0 ,
* __ * - . і неної весняної прип ятської води. Значно вищою була
досховищах. Отже, сучасний стан радіоактивного забруд- »е""'
сами.
Відомо, що практично всі радіонукліди, крім йоду і
.тгронцію, дуже швидко переходять у донні відклади,
гхрормовані ще під час Чорнобильського викиду в атмос-
ІЬеру в 1986 р. Надалі забруднення залежало від струк-
•ури просторового розподілу седиментації; частки забруд-
нення води водосховищ практично повністю визначаєть-
ся надходженням цезію-137 з водозабірної площі басей-
ну річок Прип'ять та Дніпро. Основним джерелом над
ходження цього радіонукліда у водосховища залишаєть-
ся зубруднена 30-кілометрова зона Чорнобильської АЕС
і насамперед змив стронцію-90 із заплавних територій
під час повеней та дощових паводків.
„ . . . чених завислих речовин мінерального та органічного по-
Потрапляння у водосховища з річковим стоком радіо- . .
. . . ' ? „ чодження, гідродинамічного режиму водосховищ І
нуклідів, період напіврозпаду яких значно менший, ніж
стронцію-90 та цезію-137, практично припинилося, а
фактичного водогосподарського регулювання вод в сис-
темі ємкостей водосховищ. Концентрації стронцію-90 та
трансуранових елементів за межі зони відчуження епос-1 . ,„_ . г г
е . }Г ' Іцезію-137в донних відкладах водосховищ поступово змен-
терігається на твердих частках змитого грунту під дією! „ . .
г / г-7 ' ішувались по всьому каскаду. Нині радіоактивність дон-
"_ '. ,. .' . , Іних відкладів визначається вмістом цезію-137, стронцію-
Оскільки більшість радіоактивних забруднень надхоялп .„
. г . „ , . . „ Я90 та природного калію-40.
дить у водосховища Із стоком річок Прип яті І ДесниВ _ т . ... .. г, ДІ, ,7
.•^ ., г. £ , . • За даними Інституту гідробіолога НАН України, ра-
слід враховувати, що забруднені води Прип яті досягай . . ...... • п •
„ ^ "І- _ _ .Идіоекологічна та радіаціино-пгієнічна ситуація на Днш-
ють Кременчуцького водосховища лише через 2—5 ти . , •'
. . . т, . т, «ровському каскаді е безпечною для населення та госпо
сяці після виносу їх у Київське водосховище, Каховське-' _ ,. . п • • • . • *•
•'•' .. _;,... дарств України. Вміст радіонуклідів у воді та рибі ни-
го водосховища — не раніш ніж через 6—7 місяців І ви- _. - • .
тікають у Чорне море через 10—12 місяців транзиту по
каскаду водосховищ (темпи водообміну, звичайно, зале-
АКРЗУ, і лише в окремі періоди та в окремих місцях
наближається до затверджених норм, а стронцію-90 —
г г жчии порівняно з допустимими рівнями, що затверджені
жать від водності року та режиму регулювання вод у навіть перевищує їх
ології та Держкомгідромету, прискорене переміщення
радіонуклідів у басейні Дніпра в напрямку Каховського
водосховищах;. За оцінками Національної академії наук, Держкомге-
Сучасний стан радіоактивного забруднення вод Днш- •' г
ровського каскаду радіонуклідами цезію дуже рівномір-
ний, зокрема, рівень забруднення водосховищ цезієм-137 ,,,,„„_,.._„„„.„
' " ' р ™ . ., . водосховища І Чорного моря може статися під час повені
в останні роки практично не дає підстав для будь-якої »„,.„..„?___„„• • Л . ,п 0/ •
. .. е . . високої водності Із забезпеченістю 10 % І нижче.
ЄКОЛОПЧНОЇ Небезпеки В еКОСИСТеМІ ВОДОСХОВИЩ 1 ВОДОКО- . . . «/о*пия.пс
ристуванні. Динаміку забруднення вод каскаду стронці-
ем-90 слід розглядати в межах конкретного року, фак-
може призвести їх вітропилове підняття внаслідок обмі-
ління або осушення водних джерел.
шення надходжень радіонуклідів в атмосферу І біосферу
тичного вмісту його у стоках протягом весняної повені,
коли до Київського водосховища його надходить 60 — . •> А й
80 % річної кількості. і ЛЛ- ««теми природні впливи
Під час експедиції восени 1994 р. не виявлено переви-Я Ситуація в л^^л.,: л, •
. ... • • • ""У*1*1" в оасеині Дніпра ускладнюється значним рів-
щення у вода контрольних концентрацій радюнукл,дів|нем розвитку ерозійних процесів та берегоруйнування
встановлених Мшютерством охорони здоров я УкраІ|Роа0раність території водозбо досягла 65 % /в х
ни. Вміст стронцію-90 у воДІ Дніпра становив 0,071-ісонській області і басейнах деяких малих річок - 80-
32 " 33
.. 1 ній забруднювальних речовин. Перевищення ГДК свід-
85 % проти норми 40 % Лшиспсть територп басейну в| » про погіршення якості води. Придатність води для
середньому досягає 14 %, тоді як норма становить ЗО %Я . /видів водокористування регламентується стандар-
Площа еродованих земель лише за останні 25 років збіль-Я Р ^ узагальненої оцінки якості води розроблено
шилась на 28 %, загальний вміст гумусу в грунті змен-| .. класифікації, згідно 3 якими водний об'єкт відно-
шився на 10 %. Продукти ерозії, потрапляючи у воднЯ ^ до певної градації забрудненості води. Найбільшого
об'єкти, спричинюють забруднення їх органічними спо-| по ення набула класифікація колишнього РЕВ, згід-
луками, мінеральними добривами, зокрема азотом таї но з якою ^^ води ^ якістю визначається комплексом
фосфором, а також замулення. В нормативних показників з огляду на екологічне благопо-
Протяжність берегової лінії Дніпровських водосховииД л екосистеми та придатність води для використання
становить 3079 км, з них 1110,9км - абразійно-ерозійнШ різними водокористувачами. Так, за нормативами РЕВ
береги, які потребують закріплення. Всього потрібно заЯ встановлено 6 класів екологічно чистої води (І - дуже
кріпити 302,7 км берегів водосховищ. Внаслідок руйнув чиста п _ чиста> щ _ дуже мало забруднена, IV -
вання берегів уже втрачено 6176 га землі. За останнЯ мадо забрудНена, V - сильно забруднена, VI - дуже
35 років у водосховища надійшло 337 млн м3 продуктів сильно забруднена) і 3 класи води, придатної для вико-
руйнування берегів. ,д ристання за споживчою цінністю (І — придатна, II —
У зонах водосховищ тривають процеси підтоплення тШ придатна після попереднього очищення, НІ - непридат-
затоплення земель. На незахищених масивах у зоназЯ на) Останнім часом для території України розроблена
впливу водосховищ площі підтоплених земель станов-1 узагальнена санітарно-екологічна класифікація поверхне-
ко 133 тис. га. Нині в басейні вже підтоплено понад 100
міст і селищ міського типу. З цими процесами пов'язані
такі негативні явища, як трансформація земель, деграда-
ція рослинного і тваринного світу, замулення та заболЛ вже втрачені. Найпоширенішими "забруднювальними ре-
чення, евтрофікація водойм. Щ зони екологічного неблВІ новинами води річок басейну е нітрити, амонійний азот,
гополуччя потребують першочергової уваги. Щ біогенні та органічні речовини, важкі метали, нафтопро-
дукти і феноли. Виявлені концентрації їх у воді свідчать
2.5. Якість води В про порушення норм її якості.
• Вода більшості річок за хімічним забрудненням забруд-
Перелічені вище чинники в сукупності призвели ДЯ нена або брудна. Забруднена вода майже в усіх основ-
деградації всієї екосистеми басейну Дніпра, зокрема дВ них притоках Прип'яті, крім р. Стохід, верхів'я річок
погіршення якості води. В Турія та Случ (НІ клас якості, тобто помірно забрудне-
Якість води - це показники її складу і властивостеШ на). З приток, які впадають у Київське водосховище (Те-
які визначають рівень її придатності для конкретних вВІ терів, Уж, Ірпінь) найбільш забруднена вода р. Тетерів,
дів водокористування (питного, промислового, сільськв Вода цієї річки в ділянці від м. Житомира до гирла нале-
господарського, побутового та ін.). З огляду на екологів жить до V класу якості. У воді частини річки виявлено
основним показником якості води е рівень її придатності високий вміст N0' (перевищує ГДК у 20 разів), фенолів
для життя різних організмів та вживання людиною. В (5 ГДК), органічних речовин (5 ГДК). Якість води
Вимоги до якості води, яку використовують у межаВ р. Уж належить до IV класу через підвищений вміст у
країни, визначені у відповідних нормативних докумеїв ній МН4+ (до З ГДК), ШГ (до З ГДК) і органічних речо-
тах. Забруднення води визначають за нормативними ІІ<В! вин (близько 2 ГДК).
казниками гранично допустимих концентрацій (ГДК)
34
документ, однак поки що такого статусу не набула.
Якість води у річках басейну Дніпра. Багаторічні спо-
стереження показали, що фонові рівні якості води давно
лять 90 тис. га, а на незахищеному мілководді - близь- вих вод> затверджена Мінекобезпеки як нормативний
і річок Іква
>), Липа
І , у 57, Саксагань - У
„о IV класу. У нш виивл гпк) і біхроматшИз ГДК, фе"" гпі/ч
2 ГДК), ПО' (И ГДК), фенолів (4 ГДК) 1(феноли 4-6 ГДЮ- нки річок ни*
^гХВД^-^їїїИ^^ггї1^™
с:=л=-^
!Г." а"СУула (V кла; -«І. Самара вод, , * ~!%££ЇЇ£~
У річках Ворскла, Псьол,^ир , ЯКОСТ1 гори промне к,
мічним забрудненням належить До Ш евищ ГДК гака сама як води ^
Вміст фенолів, наприклад У Ворск ,Р Конка дійних ^лктор^^ (> ^
у 7 разів. Такі пРИТОКИтьД"дР„ЬРовське і Каховське во- (м. ДУ^' гРорохівського її
<4 Іііїзж;-- -^- гг && йїїгїх——д'шра-&І
^ Д1ЛЯ" 1^ „ мігліі скидання стічних вод м. КРИМД Інгулець. __ __ ппиток дніп
ГДК в 6 і _сренол1ву 16
Щуе ГДК в 6 г ^«Г1^. ^руднень під час анеишея— ічок 6асейну Дтпра. а хлорорга-
За однакової К1Л^ТІ ^ Р/ ічок значно попршуепг половина приток Дніпра^заоруд шцують
витрат води якість води малих р з6авляння і самоочи- пестицидами в концеНТ0Ряа^ристування.
ся через обмежені можливост Р Липа_ слоні»». І рибогосподарського водокористу о кад
Щення. Р^ь забрудне"ня ртя ^ Саксага„ь І А ^^ металів практично „е бул мета.
Чорногузка, Мокрі Яли, Т£ Р ^ нітритів у ВОД1 пере І цезію> ко6альту, свинцю,
36
Г^ГдСККИу%Т ЛипГ- УРН2 рази, Слон.вка - У|
лів можна прийняти за фоновий у цей період. Однак
• „ппчабооу При їх каскадному розташуванні чин-

деяких річках вміст окремих металів значно перевищу
вав фоновий. Найбільше забруднені важкими металамі
ІГГГкГранї визначали природний режим, вплива
Тлише на верхнє - Київське водосховище. У міру

води річок Конка (Ре, Мп, 8г, А1, Сг), Капустянка (Р(
Гвіл верхнього до замикаючого Каховського во-

Р1, Мп, Мі, Сг)г Мокра Московка (2п, Мі, Си, Сг). За
бруднені важкими металами також донні відклади річо
Капустянка, Мокра Московка, де вміст їх на порядс
"осковища відмиється зменшення ролі природного сто-
"Гі збільшення ролі внутрішніх процесів у водоймах:
Іяд із зменшенням швидкості течії та Інтенсивності во-

вищий, ніж на відносно чистих ділянках Дніпра.
Лід час токсикологічних досліджень зареестроваї
токсичність води різного рівня в 97,8 % випадках. Щ<
усунути токсичну дію зазначених проб води на тест-орг
нізми, потрібно розбавити їх у 8 — 20 разів. Аналогів
результати отримано при біотестуванні водних витяж<
з донних відкладів, які виявляли токсичну дію на тес
організми в 90 % випадків. Токсичність річкових вод
донних відкладів зумовлена надходженням у Дніпро •
дообміну, збільшенням надходження стічних вод вони
найбільше впливають на якість води.
За даними багаторічних спостережень, вода дніпров-
ських водосховищ £ мінералізацією та вмістом основ-
них іонів належить до малозабрудненої, прісної, пдро-
^арбГатного класу, групи кальцію другого типу (помір-
но жорстка) і відповідає ГДК забруднювальних речовин
у ній для водойм господарсько-питного водоспоживання.
Деяке збільшення мінералізації спостерігається у місцях

його притоки високотоксичних стічних вод.
випуску стічних вод, однак істотно не впливає на якість

Дослідження концентрації головних іонів та біогеннш

води у водосховищах.

речовин у річках басейну Дніпра свідчать про те, щ<
Найбільше забруднені водосховища Дніпровського кас-

антропогенний чинник істотно впливає на вміст у вод
азоту та фосфору, особливо в річках лісостепової та ст
каду біогенними, органічними і поверхнево-активними
речовинами, нафтопродуктами, фенолами, пестицидами,

пової зон. Частка антропогенної складової азоту в з
важкими металами та ін. Концентрації кисню, нітритів,

гальному вмісті мінерального азоту у воді змінюється в
0,4 % у верхів'ї Інгульця до 92 % у р. Вовча, а загальна
го фосфору — від 0,02 % у р. Ворскла до 86 %
амонійного азоту, фенолів, нафтопродуктів, органічних
речовин, пестицидів (ГХЦГ) здебільшого перевищує ГДК
для водойм господарсько-питного водокористування. Особ-

р. Базавлук.
ливо високий вміст N0; у воді всіх водосховищ Дніп-

В останні роки спостерігається стала тенденція до змен
шення концентрації у воді гідрокарбонатів кальцію пр
ровського каскаду. Його концентрації перевищують ГДК
в 5-25 разів (вода У-УІ класів якості, тобто брудна І

такому самому стабільному зростанні концентрації сул
фатів, хлоридів, магнію, натрію і калію. Внаслідок цього
хімічний тип води, що відображає багаторічний природ
ний гідрохімічний режим тієї чи іншої річки, змінюється
дуже брудна). Наявність у воді N0' у великій кількості
свідчить про її фекальне забруднення, токсикологічну та
канцерогенну дію на організм людини.
Не менш небезпечним е забруднення води фенолами

на інший, не характерний для неї. Природний хімічни
тип води може змінитись найближчим часом у межа
усього басейну Дніпра, особливо в північній частині Ук
та органічними речовинами, вміст яких вищий за ГДК
відповідно у 2-25 і 2-6 разів. Феноли, особливо леткі,
різко погіршують санітарний стан водоймищ, впливають

раїни, що в цілому негативно позначиться на устал
на режим біогенних речовин і розчинених газів (кисень^

них екологічних зв'язках.
Забрудненість і якість води дніпровських водосхо-
діоксид вуглецю). При одночасному вмісті у воді великої
кількості органічних речовин та амонійного азоту утво-

вищ. Значного техногенного навантаження зазнають в»
досховища Дніпровського каскаду. Вони акумулюють н
рюються сильнодіючі токсичні речовини, концентрація
яких майже в усіх водосховищах більша за ГДК для во-

тільки запаси води, а й усі забруднення, які надходять
дойм питного призначення.

38
39

Негативно впливають на якісний стан водойм СПАР ,^,доймах господарсько-питного та культурно-побутово-
(синтетичні поверхнево-активні речовини). Високі кон-1<> призначення.
центрації їх токсичні для гідробіонтів. За даними спосте- Під час українсько-канадської експедиції у всіх дослі-
режень, вміст СПАР у дніпровських водосховищах Не іжених зразках води і донних відкладах виявлено пло
перевищує ГДК для водойм господарсько-питного при- досить значних концентраціях, особливо на нижніх ді-
значеиня Ідянках Дніпра та в зонах прямого впливу великих про-
Одним з основних забруднювачів водних об'єктів ниЯмислових центрів та агломерацій. У дніпровській воді на
е нафтопродукти. З тієї кількості їх, що потрапляеЯчас проведення експедиції вміст ПХЬ перевищував ІДІЧ
водойми, близько 40 % залишаються у воді у вигляЯна 2—3 порядки.
емульсії і стільки ж осідає на дно, а 20 % утворюють Я Важкі метали (Ре, Си, 2п, N1, РЬ, Оа, мп,
поверхні води плівку. Нафтова плівка погіршує аераціЯта ін.) - одна з основних груп хімічного забруднення
води. Адсорбовані донними відкладами нафтопродуктЩводосховищ. На відміну від органічних речовин, які пев-
відокремлюють фауну і флору дна від іншої частини вДною мірою піддаються деструкції, важкі метали лише пе-
досховищ і стають причиною вторинного забрудненнЯрерозподіляються між окремими ланками водних екосис-
води. Вміст нафтопродуктів у Київському, Канівськомуітем водосховищ (вода, донні відклади, біота>.
Кременчуцькому та Дніпродзержинському водосховища! Ре3Ультати багаторічних спостережень свідчать, що
здебільшого не перевищує ГДК для питного водопоста! концентрації важких металів у водосховищах Дніпра до
чання. В Каховському водосховищі їх більше за допуЛнедавнього часу зростали. Максимальний вміст Си, £п,
тимі для питної води норми іноді в 3-4 рази Під ча^Ь, Сг був у другій половині 80-х років. Порівняно з
українсько-канадської експедиції найбільш забрудненої!60-70-ми Роками він ^льштся У середньому в 2-
нафтопродуктами (4-6 ГДК) виявилась вода нижньої^ разів. Останнім часом стало помітним деяке зниження
б'єфа Київського, середня і нижня частини ДніпродзеЛ концентрації металів, що, ймовірно, пов язано з поглиб-
жинського водосховищ. Сама наявність у воді нафтопрЯленням економічної кризи в Україні, припиненням ді-
дуктів (особливо ароматичних вуглеводів) токсична дЛяльності багатьох промислових підприємств,
організму людини, негативно впливає на серцево-судин! У воді «"к™ метали містяться переважно в розчинено-
ну і нервову системи 1 "У стані. Висока концентрація їх спостерігається в кінці
З відомих сьогодні токсичних речовин велику небезпеі літа - на початку осені. Найбільш токсичними е вільні
ку для водних екосистем становлять пестициди і полі!іониважкихметалІБТадеякіпРодУктагідРол13У-Джере"
хлоровані біфеніли (ПХБ). Ступінь небезпечності пести! лом надходження останніх е річковий стік промислової
цидів визначається їх стійкістю в об'єктах навколишньої ****• Так- під час Р000™ експедиції у скидах дренажних
го природного середовища, рухомістю, здатністю до на! вод гірничо-збагачувального комбінату м. Комсомольськ-
копичення в біологічних системах, токсичністю длЯна'ДншР1 вміст іонів нікелю досягав 4,4 ГДК, а в гирлі
живих організмів. Найнебезпечнішими є хлорорганічнЯ РІЧОК Ворскли і Самари - іонів хрому тривалентного
пестициди (ХОП), особливо ДДТ і ГХЦГ, та їх метаболіШ 2 ГДК 1 «""У 76-8 ГДК-
ти. Незважаючи на те, що ДДТ у більшості країн світу, М Незважаючи на значне надходження в дніпровські
тому числі і в Україні, не використовується, проте вна«водосховища важких металів, концентрація їх у воді як
елі док високої персистентності вміст їх подекуди доситЯпо сезона*, так і по акваторії в середньому значно
високий. Найбільше їх міститься в донних відкладаЯНижча м ГДК для водойм господарсько-питного при-
дніпровського та Каховського водосховищ нижче проЯЗНачення- ОІ!евидно, це пояснюється здатністю важких
мислових міст Запоріжжя і Нікополя. У водному середоЯ^алІВ сполУчатися а розчиненими органічними сполу-
вищі їх концентрації поки що помітно нижчі за ГДК Я МИ'
40 Я 41
Результати досліджень свідчать про значне забруднен- струкції органічних речовин порівняно з мілководним
Каховським водосховищем. За індексами сапробності вода
Стан підземних вод. Внаслідок господарської діяль-
ності триває інтенсивне забруднення підземних вод. Най-
більш забруднені ділянки переважно біля великих про-
мислових та сільськогосподарських об'єктів, а також
населених пунктів. Найбільші порушення в природній
гідрогеохімічній обстановці спостерігаються в економіч-
но розвинених районах Дніпропетровської та Запорізь-
кої областей з високим рівнем розвитку промисловості,
сільського господарства та великою густотою населення.
Головними джерелами забруднення е накопичувачі про-
мислових та побутових рідких і твердих відходів, міне-
ралізовані шахтні та рудникові води, мінеральні добри-
ва та засоби захисту рослин, накопичувачі відходів на
тваринницьких комплексах і фермах.
На території басейну є близько 1000 фільтрувальних
накопичувачів, 80 % яких розміщені в південній його
частині. Загальний об'єм зібраних у них високомінералі-
зованих вод досягає 1 км3, з них 77 % припадає на Дніп-
ш«,.« — .- жн«™~т Р°петР<>вську область. З накопичувачів у підземні водо-
ьодосховище І—„—.,.1™™.,,,».,» ..,.._,„«! носні горизонти потрапляють розчини солей, нафтопро-
дукти, ароматичні речовини тощо. Насиченість басейну
Дніпра накопичувачами промислових відходів та стоків,
Кременчуцьке IV VI II ї^1""" негативног° впливу їх та загроза небезпеки (не-
Дніпродзержинське IV VI II безпечних 40, а особливо небезпечних — 15 % промисло-
Дніпровське IV У-УІ II вих накопичувачів), недосконалість існуючої норматив-
Каховське____________ ІУ у-уІ _Ц_- ної бази (до накопичувачів ставляться ті самі технічні
42 43
Дніпровські водосховища е потужним геохімічних
бар'єром для важких металів. Процеси сорбції важких
металів на завислих речовинах, гідроліз, осадження та спів-
осадження в умовах уповільненого стоку сприяють вилу
ченню їх із води і накопиченню в донних відкладах. Одно-
часно при зміні фізико-хімічних умов (зниження рН, окис
лювально-відновний потенціал тощо) у придонних шарах
води донні відклади можуть бути джерелами вторинного
забруднення водойм. Така вірогідність існує також при змін
гідродинамічних умов водного середовища (збільшення
швидкості течії, вітрохвильове перемішування водних мас).
ня донних відкладів марганцем, свинцем, цинком, мід-
дю, кадмієм. Вміст марганцю перевищує фонові величи
ни більш як утричі, цинку — більш як удвоє, міді -
удвоє, свинцю — майже втричі, кадмію — майже на по-
рядок. Згідно з розрахунками, близько 90 % металів ;
депоновані на мулистих частинках розміром менш як
0,05 мм з великим вмістом органічних речовин. Ці донні
відклади є найбільш небезпечними. Максимально забруд
нені важкими металами донні відклади Дніпровського і
Каховського водосховищ. Значну концентрацію іонів ртуті
ВИЯВЛеНО у ВОДІ ДнІПрОДЗерЖИНСЬКОГО Та ОСоблИВО ДнІП'
ровського водосховищ. В останньому найбільше ртуті в
донних відкладах — у 2—7 разів більше, ніж у інших
водосховищах. Вміст ртуті у всіх тканинах риб переви
щує санітарно-гігієнічний норматив (0,5 мкг/кг).
Таблиця 1
Клас якості води водосховищ на Дніпрі

Дані табл. 1 свідчать, що вода в дніпровських водо-
сховищах за якістю в основному брудна і дуже брудна.
Лише в Київському водосховищі вона віднесена до IV
класу якості, тобто забруднена. Вода всіх водосховищ
придатна для водогосподарсько-питного використання
після очищення від забруднювальних речовин і доведен-
ня їх вмісту до ГДК.
В останні роки у дніпровських водосховищах, особли-
во в Дніпровському і Каховському, значно збільшилась
кількість синьо-зелених водоростей, про що свідчить "цві-
тіння" води. За сапробіологічною характеристикою спри-
ятливіші умови у Дніпровському водосховищі, в якому
більші глибини й інтенсивніше відбуваються процеси де-
Дніпра віднесена до р-мезосапробної зони помірного за-
надходженням у підземні води високомінералізовани* ся. Систематичне і багаторічне використання мінералізо-
дренажних, рудникових та шахтних вод. Так, у райони ваних вод для