Екологічний стан 30-км зони Запорізької атомної електростанції
Адміністративно-територіальна структура 30-км зони ЗАЕС Майданчик, на якому розташована АЕС, належить до Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області України. Районний центр Кам'янка-Дніпровська розташований на відстані 12 км до південного заходу від проммайданчика. На північ і північний захід від майданчику АЕС на правому березі Каховського водоймища на відстані 13 км розташовані міста Марганець і Нікополь Дніпропетровської області. На південний захід від проммайданчику на відстані 4,5 км розташовано найближче село Водяне. На схід від АЕС на відстані 3 км знаходиться місто Енергодар. У 2,5 км від АЕС розташовано майданчик Запорізької теплової електростанції. Тридцятикілометрова зона впливу АЕС охоплює Нікопольський і Томаковський райони Дніпропетровської області, Кам'янсько-Дніпровський, Василівський, Запорізький та Велико-Білозерський райони Запорізької області. На території зони розташовано всього 54 населених пункти: 25 на території Запорізької і 29 на території Дніпропетровської областей. Щільність населення поблизу АЕС у межах радіусу від 3 до 10 км дуже висока і складає біля 316 чоловік /кв.км за рахунок міського населення, а щільність сільського населення в цьому радіальному проміжку складає 70 чоловік/кв.км. У цілому по 30-ти км зоні навколо енергокомплексу АЕС- ГРЕС щільність населення складає 174чол./кв.км. У 30-ти км зоні АЕС знаходяться промислові і транспортні підприємства. Гірничодобувна промисловість представлена марганцево-рудним басейном і Білозерською групою родовищ залізних руд. У сільському господарстві 30-ти кілометрова зона являє собою район інтенсивного землеробства з розвитим тваринництвом, молочного й овочівницького напрямків. Фізико-географічна характеристика 30-км зони ЗАЕС Лівобережна частина зони розташовується в межах Причорноморської низини, у рельєфі переважає пологохвиляста лісова рівнина, порізана ярами і балками. У північній частині, на другій терасі долу Дніпра серед головних елементів рельєфу помітні пісчани кучугури, логовини видування, характерні глинисті відкладення. На правобережжя (південні відроги Придніпровської піднесеності) поверхня представлена великою лісовою долиною, розчленованої долами річок, балками. Є абразивні обриви, виходи осадових порід. Серед типів грунтів переважають чорноземи звичайні малогумусні, на південь 30-км зони перехідні в чорноземи південні і, місцями темно-каштанові грунти. Ліси, в основному штучного походження, займають 4,5 тис. га на лівобережжі. У середньому за рік у районі ЗАЕС 48-50 днів характеризуються утворенням туманів, найбільше число днів 96, причому велика повторюваність туманів спостерігається в холодний період. За матеріалами багаторічних спостережень середньомісячна швидкість вітру 4,5 - 4,8 м/сек спостерігається в холодний час року (грудень-березень), у теплий час року середньомісячна швидкість вітру менше 2,9-3,1 м/сек (липень-вересень). Природні умови території дозволяють виділити такі головні типи біогеоценозів: - Природні біогеоценози: угруповання прибережноводної рослинності Каховського водоймища, обривисті береги водоймища, заплавні ліси. - Природно-антропогенні й антропогенні біогеоценози: насадження сосни кримської на пісках, агробіоценози, поля і лісосмуги, виноградники, промислові сади, населені пункти, промислові зони. З геологічної точки зору зона ЗАЕС розташована на стику двох значних геоструктурних елементів: Українського кристалічного щиту і Причорноморської западини. По карті розвідування підземних вод М1:1500000 1986р. район ЗАЕС приурочений до зони зчленування області тріщинних вод Українського кристалічного масиву і Причорноморського артезіанського басейну. У зоні АЕС поширені: тріщинні води кристалічних порід Дніпровсько-Токовського комплексу, водоносний комплекс палеогенових відкладень харківського ярусу і водоносний горизонт четвертинних відкладень. Водоносний горизонт кристалічних порід докембрію на всій території, за винятком ділянок на яких він є першим від поверхні, захищений від забруднення. Лівобережна частина території порівняно добре забезпечена підземними водами. По використанню підземних вод цю територію можна розділити на два підрайони. Південна частина відноситься до підрайону переважного використання водоносного горизонту в сарматських відкладеннях. Води цього горизонту використовуються для водопостачання сільських населених пунктів Василівського, Верхне-Рогачинського і південної частини Кам'янсько-Дніпровського районів. Північна частина лівобережжя відноситься до підрайону переважного використання водоносного горизонту в четвертинних алювіальних відкладеннях. У межах цього підрайону розвідані великі запаси підземних вод і діють два водозабори: Енергодарський і Кам'янсько-Дніпровський, розташовані в 6 км на схід і у 15 км на захід від ЗАЕС. Крім того, водоносний горизонт експлуатується окремими свердловинами в особистих господарствах і для загального користування, усього порядку 70-ти свердловин. Стан атмосферного повітря 30-км зони ЗАЕС З погляду хімічного забруднення, 30-ти кілометрова зона знаходиться у винятково складній ситуації, з огляду на впливи викидів ТЕС і насиченість району підприємствами металургійної, машинобудівної, гірничодобувної і інших галузей. При настільки значній кількості джерел і великої номенклатури викидаємих шкідливих речовин (ШР), першочерговою задачею при оцінці забруднення території викидами є виділення пріоритетних домішок. Джерела регіонального масштабу розташовані на відстані від 30 до 100км від Запорізької АЕС. Вони зосереджені в головному в м. Запоріжжі і Кривому Розі, відстань до них відповідає 50 і 100 км. Запорізька атомна електростанція є потенційним забруднювачем атмосферного повітря радіоактивними речовинами. Запорізька ТЕС є одним з найбільших забруднювачів хімічними речовинами атмосферного повітря Запорізької області і 30-км зони ЗАЕС та прилеглих до неї територій. У 1998 р. викиди забруднюючих речовин (ЗР) Запорізької теплової електростанції (тонн/рік) становлять усього - 77490,121, що складає 33,19% від загального обсягу усіх викидів від стаціонарних джерел по області. Для порівняння зазначимо, що викиди ЗР усіх підприємств м. Запоріжжя складає 137757,673, тобто 59,01% від усіх викидів ЗР по області, а викиди ЗР ВАТ “МК Запоріжсталь” - 38,87% (90755,047 тонн ). ЗТЕС є основним джерелом викидів пилу, двоокису сірки, окисів азоту, п’ятиокису ванадію. Викиди пилу ЗТЕС складають 24,37% від усіх викидів пилу по області (13,93% викидів пилу від загального обсягу викидів підприємства), двоокису сірки - 72,91% відповідно (60,76% викидів двоокису сірки від загального обсягу викидів підприємства), окисів азоту - 61,85% відповідно (24,31% викидів окисів азоту від загального обсягу викидів підприємства). Обсяги викидів специфічних забруднюючих речовин ЗТЕС у 1998р.: першого класу небезпеки: п’ятиокис ванадію - 0,831 тонн/рік, що є найбільшим обсягом серед підприємств області; бен(а)пірен – 0,002 тонн/рік відповідно; другого класу небезпеки: сірководень – 0,007 тонн/рік. Забруднення водного басейну Каховського водосховища 30-км зони ЗАЕС Структура гідрографічної мережі регіону ЗАЕС визначається наявністю таких водних об'єктів - Каховське водоймище, р. В.Білозерка, Білозерський лиман, р. Томаківка, Миколаївське водоймище, ставок-охолоджувач ЗАЕС, а також ряд ставків і пересихаючих річок. Про стан вод Каховського водоймища і ставка-охолоджувача Запорізької АЕС можна судити за результатами гідрохімічного аналізу. По головних санітарних показниках отримані такі дані: - температурний режим в усіх обстежених пунктах відповідав розмірам, зареєстрованих у попередні роки; - значення рН води в цілому залишалися в межах норми (6,5-8,5). - концентрації біогенних елементів у цілому також знаходяться в межах норми. Запорізька атомна електрична станція є потенційним забруднювачем Каховського водосховища радіонуклідами. ЗАЕС має шість енергоблоків загальною потужністю 6000 МВт, ставок-охолоджувач об’ємом 43 млн.м3, площа дзеркала 8 км2. У процесі експлуатації ЗАЕС утворюються рідкі речовини й відходи. Рідкі радіоактивні середовища піддаються переробці на спеціальних системах. Води з проммайданчика, що можуть бути забруднені нафтопродуктами, а також виробничі стічні води направляються на установку "Кристал" очищення нафтовміщуюючих стоків. Після повного циклу очищення, ці води використовуються в циклі ХВО в якості додаткової складової до сирої води. Сольовий склад очищених стоків не відрізняється від якості сирої води, вміст нафтопродуктів не більш 5мг/дм.куб. Промзливова каналізація відводить "умовно чисті" і зливові води з території проммайданчику у ставок-охолоджувач станції. Умовно чисті виробничі води являють собою охолодну технічну воду, що у процесі виробництва не забруднюється, а тільки нагрівається до температури, що перевищує вихідну на 5 град.С. Зливові і поталі води, незабруднені нафтопродуктами, відводяться тільки у ставок-охолоджувач станції. Регіональне управління водних ресурсів щомісячно здійснює контроль поверхневих вод у зоні впливу ЗАЕС (ставок-охолоджувач ЗАЕС, м.Енергодар) на вміст цезія-137 та стронція-90. До 1997 р. включно РУВР виконував вимірювання вмісту цезія-137 і стронція 90 у системах зрошення. Вміст цезія-137 - нижче чутливості приладу, а стронцію-90 –на рівні Дніпровської води. Починаючи з 01.01.98 р. радіологічний контроль у системах зрошення не призводиться. У 1998 р. Запорізькою ТЕС у Каховське водосховище було скинуто (млн.м3): всього – 709,442, недостатньо очищеної – 3,123, нормативно- чисті (без очистки) – 706,319, обсяги скиду забруднюючих речовин складали – 445,78 тонн. Скидання шлаків провадиться в золовідвал, розташований у 1,5 м від станції, освітлена вода в кількості 2500 м.куб./час насосної станції подається знову в оборотну систему. На ЗТЕС функціонує лабораторія по визначенню концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі та промислових стоках, контроль повітря проводиться на відстані до 12 км від джерела викиду. Стан грунтів сільськогосподарського призначення 30-км зони ЗАЕС. Обласна проектно-розвідувальна станція хімізації сільського господарства проводить спостереження за станом грунтів і сільгоспрослинності на забруднення їх радіонуклідами у 6-ти районах області (Веселівському, Василівському, Запорізькому, Кам'янсько-Дніпровському, Велико-Білозерському, Михайлівському) на 24 контрольних дільницях. Радіаційний фон грунтів знаходиться на рівні 1985 року, тобто не змінився після Чорнобильської аварії. Оскільки ГДК на забруднення радіонуклідами для грунтів не визначені, рівні їх забруднення визначаються шляхом порівняння абсолютних значень даних аналізів зі значеннями, які були притаманні відповідній території (району) до Чорнобильської аварії 1986 р. та шляхом порівняння рівнів забруднення відповідних територій по роках. В деяких господарствах в порівнянні з попередніми 1988-97рр. простежується тенденція на значне збільшення щільності забруднення радіонуклідами Сs-137 та Sr –90. Стан підземних вод 30-км зони ЗАЕС Велике родовище підземних вод Кам'янського Поду (експлуатаційні запаси – 141,3 тис. м3/добу, затверджені – 70,5 тис. м3/добу) знаходиться у зоні можливого впливу ЗАЕС. Водоносний горизонт є природно незахищеним від фільтрації забруднюючих речовин із поверхні землі. Режим підземних вод алювіального горизонту на “Кам'янському Поді” у чинний час визначається гідрологічним режимом Каховського водоймища, режимом роботи Кам'янської і Знаменської протифільтраційних завіс (ПФЗ), системою вертикального дренажу на масивах зрошення, роботою водозаборів господарсько-питного водопостачання, техногенним впливом Запорізької АЕС і ТЕС, інтенсивним застосуванням мінеральних добрив і пестицидів у 60-80-і роки. За 20-ти літній період на багатьох ділянках відбулася зміна гідрохімічного складу підземних вод, як-от заміщення гідрокарбонатного на сульфатний тип води. Ситуація з підтопленням 30-км зони ЗАЕС На території 30-км зони знаходяться території, що потребують першочергового захисту від підтоплення, а саме: – 6700 га земель Кам’янського Поду, у т.ч. населені пункти (м.Кам’янка-Дніпровка, с.Благовіщенка, с.Водяне) Кам’янсько-Дніпровського району. Таким чином проведення моніторингу 30- км зони ЗАЕС та прилеглих до неї територій є нагальною проблемою Запорізької області і проводити його потрібно по усіх складових довкілля.
