Останнім часом демографічна ситуація в Україні вкрай несприятлива, оскільки соціально-економічний розвиток нашої держави у складі Російської імперії поставив український народ перед реальною загрозою зменшення. Той факт, що з 1991 року серед населення України смертність перевищила народжуваність, а в 1993 році природний спад досяг вже 180 тис. чоловік, говорить сам про себе. Найвищий рівень народжуваності в Україні спостерігався в 1925 - 1926 роках. Відтоді почалося систематичне зниження народжуваності, характер-не для повоєнного періоду. В 1964 році жінки народжували в середньому двох дітей. Вже в 1989 р. цей показник становив 1,9 дитини (в містах - 1,8, а в селах - 2,3). Загалом рівень народжуваності в Україні є незадовільним і не може забезпечувати навіть простого відтворення. Якщо в 1980 р. загальний коефіцієнт народжу-ваності становив 14,8 чол. на кожну тисячу населення, в 1989 р. - 13,3, то вже в 1992 р. лише 11,4. Це найнижчий рівень народжуваності в Україні принаймні за останні два століття. Крім того, специфіка демографічних процесів (зменшення народжува-ності, зростання смертності, деформація статево-вікової структури населен-ня та інше) призвела до того, що знизилась загальна чисельність найбільш Продуктивної групи населення. І це не епізодичне явище, а, на жаль, сталий процес. За даними постійної комісії Верховної Ради України з питань здоров'я людини, смертність в Україні постійно зростас (1988 рік — 600 044 чол., 1989 _ 600 590 чол., 1992 — 697 100 чол.), а народжуваність знижується (1988 рік _ 744 364 чол., 1989 - 692 076, 1992 - 596 785 чол.), що є першою ознакою вимирання. Що ж стосується окремо міста й села, то тут спостерігається різниця. Для населення, що проживає у місті, від'ємний показник вперше зареєстро-вано у 1992 році, сільське населення цей критичний бар'єр подолало на 10 років раніше. З цього приводу можна сказати, що сільські жителі перши-ми відчули на собі екологічну кризу, бо вони ближче до природи. На це наклались ще й соціально-економічні умови, у першу чергу, незадовільний стан медичного обслуговування. Особливо треба наголосити на прямій залежності життя людей в Україні від стану навколишнього середовища. Внаслідок постійного втручання лю-дини в природу відбувається порушення екологічної рівноваги і, як наслідок — посилення нервово-емоційного напруження при повній консервативності функцій організму, що може бути причиною погіршення здоров'я населення. Це викликає необхідність розширення і поглиблення наукових досліджень факторів навколишнього середовища.
